Кузьмінська О.Г., ст. викладач кафедри інформаційних систем у менеджменті ННІ Бізнесу НУБіП України, експерт програми Іntel® «Навчання для майбутнього», м. Київ
Швидкість соціальних і технологічних змін у навколишньому середовищі, прискорене нагромадження інформаційних ресурсів та засобів навчання, які стають доступними для більшості людей, мобільність населення зумовлюють переосмислення функцій і результатів освіти.
Колишня парадигма, що відбивала інтереси і сутність індустріального суспільства, детермінованого пізнання та однозначності оцінок, поступово змінюється методологією інформаційного суспільства, плюралістичного пізнання та імовірнісного оцінювання, оскільки світ, в якому доведеться жити дітям ХХІ століття, змінюється вчетверо швидше, ніж наші школи [1, с.122]. З іншого боку, в школу приходять нові покоління дітей, які живуть в інформаційному суспільстві, в „цифровому середовищі”, і щоб скористатися його перевагами, необхідно переосмислити самоцінність знань та самодостатність вчителя як єдиного джерела їх отримання. При цьому спрямованість системи освіти на засвоєння системи знань, яка була традиційною і виправданою ще декілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню [2], яке вимагає виховання самостійних, ініціативних, інтелектуально активних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти в процесі реалізації соціальних, виробничих та економічних завдань. Виконання таких завдань потребує істотного посилення самостійної продуктивної діяльності школярів, розвитку їхнього інтелекту, особистісних якостей і творчих здібностей, умінь самостійно здобувати нові знання, проводити дослідження та розв’язувати проблеми, орієнтуватись у житті суспільства та змінювати його.
Знання, вміння та навички, які молодь набуває та виробляє навчаючись у школі, без сумніву не втрачають своєї актуальності і в наш час. Однак, орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить уміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби сучасного інформаційного суспільства та підготують молодь до опанування нових ролей в ньому. Саме тому важливим є не лише вміння оперувати власними знаннями, а і бути готовими змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати й управляти потоками даних, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись упродовж життя. Таким чином, економічні, соціальні технологічні та інші чинники розвитку цивілізації посилили зацікавленість суспільства результатами освіти і зумовили появу (поруч із традиційними: кількість років навчання, здобуття певного ступеня освіти) нових, важливіших і реальніших індикаторів цих результатів. Такими індикаторами в багатьох країнах стали саме компетентності, що визначають готовність учнів до життя та його активної і ефективної участі у житті суспільства [2,3].
Однак попри широке обговорення цієї проблеми в теорії і привабливість викладених ідей для практичної реалізації, компетентнісний підхід до реалізації соціального замовлення не став характеристикою якісної шкільної освіти. Основною перешкодою на цьому шляху ми вважаємо розрив між ідеями концептуального доробку та їх нормативно-методичним забезпеченням і недооцінюванням з боку частини науковців та вчителів розвивальних результатів у навчанні.
Досвід впровадження програми Іntel® «Навчання для майбутнього» (http://iteach.com.ua) як засобу формування компетентностей як учнів, так і вчителів може частково зняти зазначені протиріччя, оскільки ініціативи корпорації Intel щодо перепідготовки педагогічних кадрів з ІКТ та новітніх педагогічних технологій спрямовані на підготовку школярів до економіки знань XXI сторіччя.
Разом з тим ефективність реалізації зазначеної програми, а відповідно і застосування компетентнісного підходу задля набуття учнями навичок ХХІ сторіччя (http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9D%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87%D0%BA%D0%B8_%D0%A5%D0%A5%D0%86_%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D1%82%D1%8F), залежить від:
1. Наявності спільноти компетентних щодо ефективного застосування технологій дослідницької та проектної діяльності людей, які поділяють основні ідеї та положення програми і виявляють готовність до їх поширення. Подібну спільноту неможливо створити адміністративним способом; цей процес доволі складний та пролонгований у часі відбувається шляхом мережної взаємодії її учасників (координатори, тренери, вчителі, учні та ін.).
2. Наявності бази проектів, що виступають у ролі орієнтирів при організації діяльності учасників програми з одного боку, та конкретних результатів, за якими можна проводити моніторинг впровадження та розвитку програми у конкретних навчальних закладах, з іншого.
3. Наявності системи управління та адекватної системи критеріїв результативності та ефективності реалізації програми.
4. Побудови системи поширення досвіду впровадження та нових ініціатив корпорації шляхом реалізації інноваційно-мережного принципу трансляції, що базується на особистісній передачі досвіду та навичок ефективної організації навчального процесу між об’єктами соціальної мережі – школами, закладами ПТО, ВН та іншими учасниками програми.
Для реалізації другої та частково четверної із зазначених умов у 2008 році започатковано конкурс «Успішний проект» (http://project.iteach.com.ua), до участі у якому згідно розроблених корпорацією правил (http://iteach.com.ua/successful-project) запрошуються учні (студенти) та вчителі (викладачі) ЗОШ, ПТО та ВНЗ за трьома номінаціями[1] (мал. 1)
Мал. 1
Подаючи роботу для участі у конкурсі (мал. 2), її автор погоджується з тим, що дирекція освітніх програм корпорації Intel в Україні може передати проект для оцінювання як спеціально створеній для цього конкурсній комісії, так і винести проект для відкритого обговорення у мережі Інтернет на спеціальній сторінці Програми (http://communities.iteach.com.ua/blog/successful-project/).
Мал. 2
До суттєвих ознак «Успішного проекту» можна віднести наступні:
-
Стимулювання розвитку критичного мислення та творчої особистості учнів (студентів);
-
Організація та проведення самостійної пошуково-дослідницької роботи учнів (студентів);
-
Ініціювання та залучення учнів (студентів) до інтерактивних форм роботи (у парі, малих групах тощо)
-
Інтеграція декількох навчальних предметів задля формування цілісної картини сприйняття учнями (студентами) світу;
-
Вирішення реальної або реалістичної проблеми (навчальної, соціальної тощо);
-
Практична спрямованість та значущість для учнів (студентів) отриманих результатів реалізації проекту;
-
Мотивація до самонавчання та самоосвіти;
-
Формуєвання життєвих компетентностей та навичок ХХІ сторіччя.
На сайті «Успішний проект» (http://project.iteach.com.ua/) можна знайти вичерпну інформацію про умови, правила, та етапи проведення однойменного конкурсу. Врахування ж критеріїв оцінювання проектів, допоможе не лише у отриманні визнання поданої на конкурс роботи (мал. 3), але й у організації навчального процесу на компетентнісних засадах.
Мал. 3
У якості критеріїв визначені такі:
-
Творча, цікава назва проекту (коротка, захоплює уяву тощо);
-
Інноваційність ідеї проекту;
-
Чітко визначена мета проекту;
-
Виважено продумані ролі учнів у проекті;
-
Проект спрямовано на розвиток мислення та формування творчої особистості учнів;
-
Проект передбачає самостійну та групову (парну) пошуково-дослідницьку роботу учнів;
-
До роботи залучено різновікові групи, чи різні класи, батьків, спільноту та ін.;
-
Проект передбачає інтеграцію знань з різних предметів навчального циклу;
-
Проект вирішує реальну або реалістичну проблему (навчальну, наукову, соціальну тощо);
-
Проект має практичну, значущу для учнів спрямованність свідчить про ефективніть використання ІКТ та навичок ХХІ сторіччя;
-
Реалізація проекту призводить до позитивних змін, готує учнів до життя в умовах економіки знань мотивує та покращує ефективність навчання;
У якості прикладів пропонуємо розглянути наступні проекти:
-
"Олександр Волков: мій позивний "Донбас" (навчальний проект, ПТО) http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BA%D0%BE%D0%B2:_%D0%BC%D1%96%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D0%B7%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%22%D0%94%D0%BE%D0%BD%D0%B1%D0%B0%D1%81%22%22;
-
"Їжа з літерою «Е»" (навчальний проект, ЗОШ) http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%22%D0%87%D0%B6%D0%B0_%D0%B7_%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%8E_%C2%AB%D0%95%C2%BB%22;
-
«Екологічна стежка" (виховний проект, ЗОШ) http://wiki.iteach.com.ua/%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%B5%D0%BA%D1%82_%C2%AB%D0%95%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%B6%D0%BA%D0%B0%22
На завершення слід зазначити, що організація дослідницької діяльності учнів у рамках знаннєвої моделі може набути рис формалізованої, зовні орієнтованої технології, в якій більшою мірою відбувається «гра» у цінність наукового пізнання світу і самостійність, оскільки головною метою ЗУН-дидактики є побудова знань (в основному фактологічного характеру), умінь і навичок, а засобами - методи зовнішнього впливу, підсумкові показники навчальної діяльності та оцінки. З нашої точки зору, сучасний підхід до реалізації потенціалів дослідницької діяльності учнів повинен будуватися на принципах компетентнісної освіти - саме в цьому випадку в процесі її організації вдасться досягти істотно інших результатів особистісного розвитку школярів.
Література:
1. Драйден Гордон, Вос Джанет. Революция в обучении. Научить мир учиться по-новому. – М.: „Парвинэ”, 2003. – 670с.
2. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / Під заг. ред. О.В. Овчарук. – К.: „К.І.С.”, 2004. – 112с.
3. Компетенции в образовании: опыт проектирования: сб. науч. тр. / под ред. А.В. Хуторского. – М.: Научно-внедренческое предприятие „ИНЭК”. – 2007. – 327 с.
[1] Номінація Предметний проект буде введена на етапі впровадження програми Іntel® «Навчання для майбутнього» (версія 10.0)