Перш як пропонувати вчителям виконувати перше завдання в ролі учня, можна організувати з вчителями психологічні вправи (Додаток 5, вправи № 7, 8, 9), які допомогли б вчителеві виконувати роль учня.
Ця вправа складається з основних п'яти кроків, які стануть традиційними при створенні учнівських та вчительських робіт.
Крок 1.1. Аналіз прикладів учнівських мультимедійних презентацій. Спочатку протягом 15 хв. вчителям пропонується проаналізувати приклади учнівських презентацій, що зберігаються на програмному компакт-диску. Крім вказаних у посібнику питань, на які доцільно вчителю відповісти, слід запропонувати та обговорити з вчителями питання: Що у процесі реалізації навчального проекту робили учні? Як вони про це розповіли в презентації? Які дієслова за рекомендаціями Б. Блума було використано в презентації і на формування яких навичок мислення вони вказують?” Запишіть ці запитання на дошці – вчителі при аналізі прикладів повинні їх постійно бачити.
Доведіть, що за допомогою переглянутих презентацій в учнів дійсно формуються знання та вміння: усний виступ перед аудиторією, вміння коротко сформулювати свою думку, використовувати різні мультимедійні засоби і можливості (зображення, звукозаписи, відеофільми, гіперпосилання на інші веб-сайти або файли) для повідомлення про результати самостійного дослідження. Необхідно, щоб при обговоренні вказаних запитань вчителі давали аргументовані відповіді на те, що конкретно робили в проекті учні, використовуючи при цьому таблиці, що інтерпретують піраміду Блума.
Можна запропонувати вчителям з екрана переглянути презентацію, яка не відповідає вимогам, що висуваються до учнівської роботи, та взагалі меті використання презентації у проекті. Завдання для вчителя полягатиме у знаходженні методичних помилок при створенні презентації та висловлюванні конкретних аргументованих пропозицій щодо її вдосконалення згідно з вимогами. Вчителів можна розбити на дві групи і запропонувати грати в такому обговоренні різні ролі, наприклад такі:
Після цього можна запропонувати учасникам знайти помилки (недоліки) у презентаціях, які запропонує тренер. Для демонстрації доцільно вибрати презентацію, в якій:
Крок 1.2. Шляхи використання мультимедійних презентацій у навчальному проекті (5 хв.). Цей крок доцільно провести як обговорення в групі конкретних презентацій учнів, які могли дати можливість з'ясувати вчителеві ідеї щодо використання у навчальному процесі презентацій. Крім того, можна використати ідеєю вправи «До і після», коли спочатку демонструється учнівська презентація інформаційного типу, а потім подається учнівська презентація, що відповідає вимогам, які висуваються до складових Портфоліо.
Крок 1.3. Планування вмісту учнівської мультимедійної презентації (10 хв.). Цей крок передбачає заповнення вчителем плану та сценарію презентації. Вибірково перегляньте результати планування та особливо зверніть увагу вчителя на те, яким чином у презентації подаються дії учнів (одного чи групи): план дослідження, інтерпретація фактів, подій, процесів, що вивчаються; порівняння, оцінювання, аналіз, діаграми або графіки тощо.
Крок 1.4.Розробка сценарію учнівської мультимедійної презентації (10 хв.). При розробці сценарію презентації обмежте вчителів у створенні лише 5–6 слайдів, інакше вони намагатимуться, як свідчить практика, планувати великі презентації, що містять багато тексту, взятого із Інтернету чи інших джерел, і не відображають самостійної дослідницької роботи учнів. Обов'язково запропонуйте їм використати в презентації організаційну діаграму будь-якого типу, звичайну діаграму чи графік, що відображатимуть результати дослідницької діяльності учнів, елементи порівняння процесів чи фактів, посилання на інформаційні джерела та висновки.
Крок 1.5. Створення мультимедійної презентації за допомогою програми MS PowerPoint. Під час створення презентації за розробленим сценарієм та планом можна побудувати роботу таким чином.
Запитайте, скільки вчителів вже взагалі створювало та використовувало презентації для доповіді про результати своєї професійної діяльності або при навчанні своєму предмету. Методично обґрунтованим кроком буде почати подальшу роботу вчителів із ознайомлення їх з середовищем MS PоwerPoint та алгоритмом створення в ньому презентації.
Для цього організуйте роботу в середовищі MS PоwerPoint на основі принципу «Роби, як я», тобто тренер демонструє і пояснює, як виконувати певний крок щодо створення презентації, а вчителі на своїх комп'ютерах повторюють ці дії. За допомогою мультимедійного проектора або інших засобів унаочнення дій за комп'ютером виконайте послідовно демонстрацію таких операцій:
Не варто показувати вчителям при першому ознайомленні анімаційні ефекти. Це слід зробити після того, як основний зміст презентації буде розроблено.
Всі перераховані операції у середовищі для створення презентацій можна продемонструвати з паралельним виконанням їх усіма слухачами за 30 хв. При цьому доцільно створювати учнівську презентацію на 5–6 слайдів за конкретним, заздалегідь продуманим сценарієм ( своїм або тим, що пропонує тренер).
Дуже важливо при початковому знайомстві з новою комп'ютерною програмою та при виконанні перших вправ у відповідному середовищі, щоб користувач мав перед собою орієнтир очікуваного результату та намагався прагнути до його одержання. Тому запропонований приклад для створення учнівської презентації доцільно роздрукувати для кожного вчителя, який слугуватиме орієнтованою основою дій.
Наприклад, проаналізуємо всі основні складові учнівської презентації на базі матеріалів навчального проекту "Змагання Великих бобів". Малюнки та тексти, що використовуватимуться в презентації, слід розмістити для прискорення роботи на кожному комп'ютері до спеціальної папки.
№ слайду |
Вміст слайду |
Зовнішній вигляд слайду |
1-й слайд | Заголовок першого та другого рівня |
|
2-й слайд | Заголовок та звичайний текст, оформлений у вигляді маркірованого тексту |
|
3-й слайд | Заголовок, графічний об'єкт та підпис |
|
4-й слайд | Заголовок, графічний об'єкт, текст з нумерованим списком та підзаголовком |
|
5-й слайд | Заголовок, діаграма, текст |
|
6-й слайд | Заголовок, організаційна діаграма |
|
7-й слайд | Заголовок, графічний малюнок, текст |
|
8-й слайд | Заголовок, текст із списком ресурсів |
Створену презентацію слід зберегти на робочому столі, здійснити її перегляд, а потім змінити шаблон слайдів та знову зберегти.
Далі доцільно надати вчителям можливість закріпити одержані знання та вміння та створити заплановану власну учнівську презентацію за підготовленим сценарієм. На таку роботу можна відвести вчителям від 1 год. 30 хв. до 1 год. 40 хв.
При цьому тренер допомагає окремим вчителям, які потребують як технічної так і методичної допомоги.
Нагадайте вчителям, що учнівська презентація не повинна бути великою і нагадувати інформаційний довідник з деякої теми, хоча може і з дуже цікавим матеріалом, що інформація на слайдах подається здебільшого у вигляді тез, а не повних речень, текст із слайду повинен читатися на відстані 6–8 м від екрану.
Через деякий час роботу вчителів можна перервати на 15 хв. та у режимі роботи за принципом «Роби, як я» пояснити правила додавання ефектів анімацій. Вчителі повинні повторити на своїх комп'ютерах продемонстровані тренером на мультимедійному проекторі дії додавання ефектів анімації для власної роботи.
Час, що залишився, доцільно витратити на пояснення вчителям принцип вставляння до презентації гіперпосилань, налагодження ефектів анімації при зміні слайдів, збереження презентації у різних форматах та закріплення одержаних знань при виконанні самостійної роботи.
Зверніть увагу вчителів на те, що велика кількість анімаційних ефектів дратує. Анімації використовуються для того, щоб зробити наголос, виділити деякі ключові слова, назви, відділити один абзац від іншого тощо. Колір шрифту і фону мають узгоджуватися, легко читатися та відповідати змісту проекту.
На загальному прикладі розробленої презентації доцільно запропонувати кожному вчителю зберегти її в трьох різних форматах – презентації, демонстрації та веб-сторінки, та самостійно знайти різницю між цими форматами. Вчителі після проведення невеличкого самостійного експерименту повинні висловити гіпотези щодо відмінностей між форматами. Тренерові залишається узагальнити результати проведення експерименту та пояснити їх.
HBM Практика свідчить, що тренерові не слід у своїй роботі орієнтуватися на вчителів, що вже мають знання та вміння по створенню мультимедійних презентацій, якщо їх менше за половину групи. Отже, не слід пропускати процес навчання та пояснення роботи у середовищі Microsoft PowerPoint. Якщо деякі вчителі і мають знання та вміння щодо створення презентацій, їм ніколи не завадить систематизувати їх та одержати методичний досвід щодо організації навчання та засвоїти нові прийоми роботи. При цьому намагайтеся побудувати роботу на цьому кроці так, щоб вчителі, які мають навички роботи, допомагали тим, що вперше знайомиться з процесом створення презентацій. Спонукайте їх до цього різними методами. |
HBM Зрозуміло, що більшість вчителів за відведений час не встигнуть довести до кінця свої учнівські презентації, і це природно. В них ще буде час для завершення своїх робіт. Головне, щоб в презентаціях відображалася дослідницька діяльність учнів у навчальному проекті, та вони відповідали принципам створення та використання презентацій. |
На вправу 1 за планом тренінгу відводиться 3 год. 10 хв. – не збільшуйте час для неї. Як свідчить практика, вчителі потребують більше часу на сценарну та змістовну роботу з презентацією як на технічне її виконання. Вони ще не один раз протягом тренінгу звертатимуться до її доопрацювання та вдосконалення, це даї змогу глибше засвоїти правила роботи в середовищі Microsoft PowerPoint. Застосування таких методичних прийомів формує у вчителя вміння та навички по створенню презентацій, а саме головне – у результаті вони починають розуміти, чим відрізняється презентація від великого твору, методичних розробок, як вона може доповнювати доповідь учня чи вчителя та які дидактичні та методичні функції вона може виконувати, які навички формуються у дитини при створенні та використанні презентації. Важливо, щоб вчитель у подальшому намагався наполягати, щоб презентацію учень використовував для наочного подання результатів своєї самостійної дослідницької діяльності (індивідуальної чи групової).