Обом проектам закону про вищу освіту бракує якості – висновок експертів
Жоден із проектів реформування вищої школи, зареєстрованих у парламенті, не визначає якість освіти та інноваційної діяльності серед магістральних пріоритетів розвитку галузі.
Такого висновку дійшов експертний пул учасників круглого столу «Проблеми розвитку законодавства в сфері вищої освіти», що відбувся 10 лютого в прес-центрі ЛІГАБізнесІнформ під головуванням керівника профільного комітету парламенту Володимира Полохала за участі авторів двох найбільш резонансних проектів закону про вищу освіту, які знаходяться на розгляді Верховної Ради України, керівників провідних вищих навчальних закладів, незалежних експертів, представників акцій протесту і студентського самоврядування.
Учасники круглого столу дружно дійшли згоди щодо потреби в ґрунтовному доопрацюванні обох проектів, узявши за основу законопроект Юрія Мірошниченка(реєстр. 7486) з огляду на низку переваг, що місить даний проект у порівнянні з альтернативним проектом (реєстр. 7486-1) авторства групи народних депутатів, який попередньо готувався за координації Міносвіти.
«Законодавче врегулювання проблем вищої школи має відповідати державній стратегії у сфері вищої освіти, визначеній Президентом України. Глава держави чітко поставив задачу – орієнтація на цивілізовану і конкурентноздатну вищу освіту», - зауважив, зокрема, пан Мірошниченко, наголосивши, що виконання цих задач неможливе без розширення автономії вищих навчальних закладів, дерегуляції галузі, залучення до управління нею громадських структур, у тому числі роботодавців, а також забезпечення рівності представників різних форм власності і конкурсного підходу до розподілу держзамовлення. Принагідно народний депутат повідомив учасникам круглого столу, що автори проектів не виключають перспективи подачі «на заміну» спільного документу, що зможе врахувати сильні сторони обох законопроектів. І запросив опонентів підписати його у тому разі, якщо вони відчують різницю.
Натомість один з авторів альтернативного проекту (реєстр. 7486-1) Максим Луцький акцентував на принципових розбіжностях, піддавши сумніву доречність низки пропонованих паном Мірошниченком підходів, у тому числі конкурсного підходу до розподілу держзамовлення.
Переважна більшість учасників круглого столу в ході обговорення закликали авторів до пошуку компромісу і ґрунтовного доопрацювання проектів. Зокрема, член профільного комітету Верховної Ради Леся Оробець наголосила на потребі впровадження законодавчих гарантій мотивації вищої школи до надання якісної і доступної освіти. «Без адекватної конкуренції між вищими навчальними закладами, роботодавцями, абітурієнтами і студентами за ринок праці, державні кошти і місця держбюджету годі й мріяти про цивілізовану і конкурентноздатну вищу школу», - зауважила народний депутат. На її думку, рівний доступ громадян до вищої освіти й отримання вищою школою якісного поповнення може принципово гарантувати лише унормування ЗНО як єдиної умови зарахування до вищого навчального закладу.
Серед недоліків проекту Юрія Мірошниченка екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук також відзначив відсутність у ньому згадки про ЗНО. «Але подібний стан речей істотно кращий, ніж «кастроване» незалежне оцінювання у проекті Луцького, Самойлик та інших народних депутатів(реєстр. 7486-1).
Ректор «Могилянки» Сергій Квіт у свою чергу наголосив на потребі гарантування вузам кадрової автономії і неприйнятності винятково кількісного підходу до їх класифікації, що не містить достатньої мотивації до якісних змін у галузі. Представники студентського самоврядування Михайло Лебідь, Вадим Гудима й Олександр Смирнов так само категорично застерегли законодавців від надмірної централізації галузі, звуження вузівської автономії, збільшення розміру оплати навчання контрактників і відсутності у проекті 7486-1 передбачених чинним законодавством фінансових гарантій студентського самоврядуванні. Принагідно студентські активісти засудили резонансні наміри Міносвіти щодо запровадження примусових відпрацювань і скорочення обсягів держзамовлення, що суперечать програмі реформування галузі, анонсованій Президентом. А насамкінець попередили присутніх: від активної громадської позиції з означених питань відмовлятися не планують і надалі триматимуть ситуацію «на громадському контролі».
