Новини освіти

У Києві відбулася жвава дискусія щодо реформ в освіті

  • 17.03.2011

    Фонд Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» разом із Міжнародним фондом «Відродження» провели насичену та жваву дискусію на тему на тему «Реформа Освіти: Болонський процес та автономія вищих навчальних закладів».

    Учасники заходу — відомі освітяни, чиновники та експерти — обговорили уроки із впровадження реформ освіти у Литві, Грузії та Азербайджану, а також корисність цих уроків для України.

    На початку заходу Голова Наглядової ради Фонду «Відкрий Україну» Терезія ЯЦЕНЮК відзначила, що мета цього проекту — познайомити українських фахівців у різних сферах діяльності із досвідом країн, які пройшли процес трансформацій економік, політичних систем та освіти.

    «Мене як громадянку і маму двох дітей не може не турбувати  критичний стан української освіти, зокрема вищої», — відзначила вона. За словам пані ЯЦЕНЮК, вища освіта повинна стати справжнім рушієм суспільного прогресу. «Така висока назва як Університет повинна випускати фахівців не тільки для заповнення ринку праці, а університети, на мою думку повинні виховувати справжню інтелектуальну, патріотичну, фахову еліту нашої країни», — підсумувала вона.  

    Виконавчий директор Фонду «Відродження» Євген БИСТРИЦЬКИЙ у своєму виступі поскаржився на відсутність діалогу між усіма впливовими групами у сфері освіті.

    «Ця відсутність реального діалогу у сфері освіти між громадськістю, ідеями громадськості і незалежними напрацюваннями у сфері освіти, і теперішнім станом Міністерства (освіти) і несприйняття цих надбань мене дуже бентежать», — сказав він.

    За його словами Фонд «Відродження» направляє свою діяльність саме на підтримку та розвиток сфери освіти. Він також заторкнув тему якості української освіти. «На мій погляд якість потребує покращення», — відзначив БИСТРИЦЬКИЙ.

    Учасник дискусії, Президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» Сергій КВІТ, у своєму виступі наголосив на важливості підтримки чиновників, які опікуються освітою.

    «Не треба ставити питання так, що цьому заважають якісь безособові чиновники. Тому що це — державні чиновники, які мають якусь кваліфікацію. А ті, що працюють в Міністерстві освіти, вони втримують цю систему від розпаду, від автоматичного розпаду. Тому що наша освітня галузь — не популярна. Вона не престижна, вона низько оплачувана», — зазначив КВІТ.

    За його словами, краще говорити про стосунки між університетами і міністром освіти, як представником певної політики. Він нагадав, що за час свого президентства співпрацював із двома міністрами освіти.

    «Як не дивно, їх (міністрів) діяльність є спільною, що стосується університетської автономії. Їхня діяльність була спрямована на ще більшу централізацію в вищій освіті, ніж вона була до того, ніж вона була навіть у 1990-х роках… Тут є певна логіка системи, яка прагне централізації», — відзначив КВІТ.

    Іноземні учасники дискусії із Литви, Грузії та Азербайджану під час своїх виступів поділилися досвідом трансформацій та реформ у сфері освіти в своїх країнах.

    Колишній міністр освіти Грузії, а нині Директор Міжнародної школи кавказьких досліджень Державного Університету Ілії (Грузія) Гія НОДІЯ розказав про реальні досягнення освітніх реформ у Грузії: повністю знищено корупцію на етапі вступу до вишів, а корупцію всередині вишів радикально обмежено. «Зарплата професорів та інших працівників зросла в кілька разів», — сказав він.

    Загалом, за його словами, провідні виші стали більш відкритими до інновацій, багато талановитих молодих людей, які раніше йшли працювати в НУО, вирішили працювати в грузинських вишах, причому в країну повернулися й деякі з тих, хто вже працював за кордоном. Також, за словами пана НОДІЯ, між вишами виникла конкуренція за найкращих студентів.

    Надір ІБАДОВ, Проректор з наукових та технічних питань Гянджинського державного університету (Азербайджан) у своєму виступі зосередився на проблемах, із якими зараз стикнувся Азербайджан у сфері реформ освіти.

    «Відсутність механізму атестації і акредитації вищої освіти. Не створені умови, аби державні університети пройшли міжнародну акредитацію», — зазначив він. Серед нагальних проблем, за словами пана ІБАДОВА, також відсутність чіткої методології оцінки якості освіти.

    Професорка Вільнюського університету (Литва) Гіедре ПУРВАНЕКІЕНЕ, розказавши про позитивний досвід реформ у Литві, поскаржилася і на проблеми, які досі присутні у сфері освіти, серед яких ключова — велика кількість людей із вищою освітою залишає Литву. У той же час, вона порадила ще до проведення освітніх реформ поставити ключові питання: «Яка кількість студентів нам потрібна? Як нам планувати реформи? Які професії потрібні державі?»

    Модератор заходу Координатор напрямку «Суспільство знань» Уряду Змін Лілія ГРИНЕВИЧ у своєму заключному слові відзначила, що сьогодні в Україні університети розглядаються як фабрики по продукуванню дипломів. Вона закликала запитати себе, яка місія і роль університетів в українському суспільстві.

    «Сьогодні ми розуміємо, що саме Університет стане тим будівничим, який здатен створити підмурки для творення нації. Бо з цим у нас, на жаль, також є проблеми», — підсумувала вона.

    Нагадаємо, що дискусія «Реформа Освіти: Болонський процес та автономія вищих навчальних закладів» стала другою із шести у рамках проекту «Експертиза закордонних трансформацій», спільного проекту фондів «Відкрий Україну» та «Відродження».

Поділитися: