Це ключова вправа данного модуля. Оголосіть вчителям мету вправи, її обсяг за часом, розкажіть про результати навчальної діяльності та різні форми діяльності вчителів, що їх очікують, але дуже стисло і конкретно. Важливо надавати вчителям приклад проведення будь-яких занять: спочатку оголошення теми та мети, результатів, яких слід досягти та очікувати, потім хід виконання та обов'язки кожного, та по закінченні – рефлексія (оцінювання власної діяльності, власних досягнень).

Крок 3.1. Вступом до методу навчальних проектів може стати проведення мозкової атаки "Що мене не влаштовує в традиційному навчанні" – першої на цьому тренінгу для вчителів. Важливо провести її за правилами, наведеними у Додатку 8.

Основна мета проведення цієї мозкової атаки – підвести вчителів до думки та впевненості, що із зміною суспільства повинна змінюватися і школа, методи, форми та засоби, які використовує вчитель. Тобто існує необхідність застосовувати інноваційні педагогічні технології, мета яких навчити учнів самостійно добувати знання та критично оцінювати явища, процеси, факти, з якими зустрічається в інформаційному суспільстві звичайна людина, яка об'єктивно не в змозі все запам'ятати, все прочитати, все знати – тобто опрацьовувати величезний потік інформації. Не слід глибоко та детально критикувати традиційне навчання. Мета цієї вправи полягає у підготовці вчителів до наступного кроку, де йтиметься про необхідність цілеспрямованого розвитку в учнів навичок мислення високого рівня та добору для цього відповідних методів, таких, як метод навчальних проектів, що базується на організації самостійної (індивідуальної чи групової) дослідницької діяльності учнів.

Другим завданням мозкової атаки є активізація вчителів, підвищення їх професійної та персональної активності, формування у них бажання діяти.

Важливо, щоб при обговоренні серед інших причин, які не влаштовують вчителів у традиційному навчанні, вони назвали:

• орієнтування при навчанні на знання, а не на методи та способи їх одержання і застосування;
• відірваність знань, що надаються учням у школі, від реального життя;
• невміння учнів аналізувати явища та процеси, що відбуваються, узагальнювати та оцінювати результати як своєї діяльності, так і діяльності інших;
• відсутність внутрішньої мотивації учнів у навчанні та нецікавість навчання в школі;
• перевантаженість навчальних програм, що спричиняє обмеженість розвитку розумової діяльності дітей.

Навички мислення високого рівня та їх розвиток при використанні проектної методики (10 хв.). Розкажіть про те, що вчені багатьох країн світу теж намагаються вирішити подібні проблеми, і поясніть про таксономію за Б. Блумом, використовуючи презентацію, що зберігається на програмному компакт-диску, але дуже стисло, оскільки майже у всіх модулях необхідно обов'язково звертати увагу на процес формування в учнів навичок мислення високого рівня, постійно звертаючись до піраміди та таблиць, які містять відповідні дієслова, що допоможуть вчителеві правильно сформулювати завдання для учнів при формуванні у них навичок мислення високого рівня.

Піраміду Блума можна розглядати ще як структуру, яка допоможе вчителю класифікувати, а потім навчитися розробляти запитання різного рівня – на знання, розуміння, використання, аналіз, синтез та оцінювання, кожен з яких будується від простого до складного.

Спробуйте на конкретному прикладі з матеріалу, що добре знайомий більшості вчителів, продемонструвати, як ставляться запитання та формуються завдання.

Крок 3.2. Ознайомлення з прикладами навчальних проектів (15 хв.). Далі доцільно ознайомити вчителів з прикладами двох чи трьох навчальних проектів. Можна самостійно підібрати такі приклади або звернутися до програмного компакт-диску (модуль 1, вправа 3, приклади українських національних проектів). Тренер за допомогою презентації розповідає про виконані проекти, а учасники відмічають у відповідних клітинках таблиці наявність певних ознак навчального проекту.

Приклади повинні відноситись до шкільного навчального предмету, та його реалізація потребує знань та вмінь учнів з інших навчальних предметів. Не слід на цьому етапі знайомити учнів з навчальними проектами для позакласної діяльності. При доборі таких прикладів необхідно знати фах вчителів, що навчаються на тренінгу. Добре, якщо приклади відображатимуть близьку для них предметну наукову галузь. Перед демонстрацією поясніть мету та завдання вчителів проаналізувати та оцінити приклади за тими ознаками, що відображені у таблиці.

Завдання тренера при ілюструванні навчальних проектів – звернути увагу на наступне:

• вид дослідницької діяльності учнів;
• обов'язковість значущості для учнів проблеми, що розв'язується;
• наявність конкретного (теоретичного чи практичного) результату.

При аналізі прикладів навчальних проектів намагайтеся робити акцент на особливості організації самостійної діяльності учнів, використовуючи для пояснення відповідні дієслова, що наводяться в таблицях до піраміди Блума. Крім того, зверніть увагу на формулювання у навчальних проектах проблеми, яка може формулюватися у вигляді Ключового чи Тематичних питань.

Після розгляду прикладів навчальних проектів, основною метою ознайомлення з якими було підвести вчителів до узагальнення поняття методу навчальних проектів, дослідницької діяльності учнів та виділення суттєвих ознак, за якими можна відрізнити навчальні проекти від виконання простого завдання, спробуйте разом, всією групою дати описове означення методу проектів. Запропонуйте вчителям проаналізувати, порівняти їх та оцінити.

Іншим варіантом може стати презентація тренера про метод проектів – вона повинна бути стислою, ємкою і яскравою, з ілюстраціями та таблицями порівняння. Не зловживайте увагою вчителів та не пропонуйте їм для ознайомлення великі презентації. Не намагайтеся пояснити вчителям про метод навчальних проектів (МНП*) все, що знаєте. На цьому етапі їм важливо знати основні вимоги до використання методу проектів та його суттєві ознаки. Таку презентацію Ви маєте створити самі.

Закінчити знайомство вчителів з основними ознаками методу навчальних проектів доцільно повідомленням про те, що на програмному компакт-диску містяться додаткові статті про МНП.

Крок 3.3. Створення ярлика для змісту програмного компакт-диску (5 хв.). Третій вид діяльності при виконанні цієї вправи – робота на комп'ютері зі створення ярлика для швидкого виклику вмісту програмного компакт-диску. Не дозволяйте нікому виконувати вправу в своєму темпі. Намагайтесь робити все разом, посилаючись на те, що кожному слухачеві потрібно буде у майбутньому вчити своїх колег, тому важливо навчитися методиці пояснення – з одного боку, а з іншого – вмінню працювати групою під керівництвом тренера. Для ефективної роботи важливо, щоб всі працювали покроково, разом. З перших кроків намагайтеся дотримуватися самі та вимагати від вчителів чіткої організації при виконанні завдань та дисципліни. Після стислого пояснення призначення ярлика, демонструючи на одному комп'ютері та відображаючи на екрані за допомогою мультимедійного проектора чіткий алгоритм його створення для компакт-диску, разом із аудиторією виконайте завдання. І відразу ж запропонуйте під вашим керівництвом за допомогою створеного ярлика здійснити перехід до таких розділів програмного компакт-диску:

• Як користуватися компакт-диском
• Приклади Портфоліо проектів
• Скарбничка
• Модуль 1
• Модуль 5 чи будь-який інший.

Крок 3.4. Навігація на програмному компакт-диску (5 хв.). При поясненні правил навігації з програмного компакт-диску зверніть увагу вчителів на кнопки Назад та Вперед, закриття лівого вікна із змістом компакт-диску та кнопку Зміст. Доцільно надати вчителям 2–3 хв. для самостійного ознайомлення з правилами навігації по змісту програмного компакт-диску, вказавши для цього конкретні завдання, наприклад знайти на компакт-диску статтю про метод навчальних проектів Е. С. Полат, ознайомитися із домашнім завданням цього модуля.

Крок 3.5. Приклади планів навчальних проектів (15 хв.). Останнім кроком цієї вправи передбачається інший вид діяльності вчителів – робота в парах, обговорення прикладів стислого опису навчальних проектів, що зберігаються на програмному компакт-диску. Побудувати цей крок можна так: протягом 10–12 хв. вчителям пропонується на комп'ютерах самостійно переглянути плани навчальних проектів, які зберігаються на програмному компакт-диску, зосередивши увагу на питаннях, що подаються у посібнику.

Особливу увагу доцільно звернути на такі питання:

1. Чи можливо було реалізувати запропоновані проекти без використання ІКТ?
2. Яка проблема і яким чином ставиться перед учнями?
3. Які методи дослідницької роботи учнів передбачені у навчальному проекті для вирішення зазначеної проблеми?
4. Уявіть себе учнем і дайте відповідь на запитання «Про що б я дізнався і чому б навчився у процесі роботи у такому навчальному проекті?»
5. Чи пов'язана зазначена проблема зі шкільною програмою, вимогами державних освітніх стандартів?
6. Чи цікаво було учням працювати над цим проектом?
7. Чому Ви так вважаєте? Обґрунтуйте.

Для об'єднання вчителів у пари для обговорення проаналізованих планів навчальних проектів доцільно скористатися розрізними картинками, що додаються до кожного посібника. Кожний слухач знаходить свою пару в аудиторії, і сформовані пари збираються біля одного з комп'ютерів та обговорюють зазначені питання, витрачаючи на кожне з них 3 хв. Тренери при цьому переходять від пари до пари та звертають увагу на обов'язковість аргументації при обговоренні.

Мета цієї вправи повинна бути добре зрозумілою тренеру: проведення актуалізації знань вчителів щодо постановки проблеми, використання різних методів організації учнівської самостійної дослідницької роботи та особливостей використання ІКТ для проведення такої роботи, відображення зазначеної проблеми у шкільній програмі та освітніх державних стандартах; доцільність використання запитань для формулювання проблеми та ознайомлення з нею учнів.